Діти, які часто хворіють (ДЧХ)

Найважливіше питання яке хвилює батьків сьогодні - часті випадки захворювання малят на ГРВІ та ГРЗ.
Діти, які часто хворіють (ДЧХ) - це група диспансерного нагляду за станом здоров`я дітей, для яких характерний вищий, ніж у їх однолітків, рівень захворювань на ГРЗ. У таких дітей повторювані випадки ГРЗ зумовлені епідеміологічними причинами чи транзиторними відхиленнями у захисних силах організму, які можна скоригувати, оскільки такі діти не мають стійких вроджених і патологічних станів.
Варто звернути увагу на те, що пік захворюваності на ГРЗ серед дітей припадає на 2 і 3 роки життя.

Критерії, відповідно до яких дітей зараховують у групу ДЧХ

Вік дітей	Частота ГРЗ (епізодів\рік)
1 року життя	› 4
до 3-х років	›6
4-5 років	›5
від 5 років	›4

Ці роки є критичними через фізіологічні особливості організму дитини та розширення кола її спілкування, що спричиняє підвищену сприйнятливість організмом до збудників ГРЗ.
У 2-3 роки проходить перше "знайомство" дітей з багатьма мікроорганізмами та іншими агентами, що призводять до порушень роботи імунної системи. Це так званий другий критичний період імуногенезу. Протягом 1-2 років відбувається поступова зміна пасивного імунітету (отриманого з молоком матері) на власний. Якщо формування власного імунітету відбувається в екстремальних умовах (наприклад, поява в ДНЗ суперінфекції), дитина починає хворіти безперервно.
Поширеність явища частих захворювань залежить не лише від віку дітей, а й від епідеміологічних та соціальних умов.
У ДЧХ частіше діагностують хронічні захворювання носоглотки і легень, бронхіальну астму, алергічний риніт; існує підвищений ризик розвитку ревматичної лихоманки, гломерулонефриту та інше.

Причини підвищеного рівня захворюваності

Чому одні діти потрапляють до групи ДЧХ, а інші - ні? Доведено, що 1 з передумов для повторюваних захворювань є спадковість. Навіть у період клінічного благополуччя (коли дитина здорова) у ДЧХ діагностують незначні порушення імунологічної активності - неадекватне, несвоєчасне і неповноцінне реагування імунної системи на інфекцію та алергени. Тривалі дослідження доказують, що діти з надлишковою вагою більш схильні до повторюваних ГРЗ і алергічних захворювань. Однак, аби спадкова схильність стала визначальною причиною повторюваних ГРЗ, необхідна велика кількість зовнішніх супровідних чинників.

Причини, що зумовлюють повторювані та тривалі захворювання у дітей, поділяють на 2 основні групи:

• ендогенні (внутрішні): недоношеність, гіпотрофія, анемія, рахіт, різні форми діатезу, первинний і вторинний імунодефіцитні стани (алергія, осередки хронічної інфекції тощо).
• екзогенні (зовнішні): погіршення екологічної ситуації, відвідування ДНЗ з раннього віку, нераціональне харчування, неправильний розпорядок дня, інформаційне і фізичне перевантаження, стреси, часте тривале і (або) недоцільне призначення антибактеріальних лікарських засобів.

Типи ДЧХ за клінічною картиною

Особливості клінічної картини захворювань дають змогу виокремити 3 типи ДЧХ:

• оториноларингологічний (40%) - такі діти хворіють на гіперплазію піднебінних і глоткових мигдаликів, повторювані отити, затяжні риніти, хронічні тонзиліти.
• соматичний (35%) - такі діти хворіють на порушення постави, зниження м`язового тонусу, функціональні відхилення у роботі ШКТ, метеочутливі діти.
• змішаний (20-25%) -для таких дітей характерне поєднання клінічних ознак вище зазначених типів.

---

Роз`яснюємо як розподіляють малят на медичні групи

Розподіл дітей на медичні групи

Лікар-педіатр оцінює стан здоров`я дітей та рівень їх фізичного розвитку. За результатами поглибленого медичного огляду дітей зараховують до 1 з таких фізкультурних груп: основної, підготовчої чи спеціальної. Відповідно до призначеної медичної групи ми визначаємо рівень фізичного навантаження під час занять з фізкультури. Обов`язковими є повторні обстеження, під час яких оцінюють динаміки стану здоров`я дитини.

До основної фізкультурної групи зараховують практично всіх здорових дітей з високим або середнім рівнем фізичного розвитку, а також з високим або вище середнього рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи. Для дітей цієї категорії показана фізична підготовка у повному обсязі, що відповідає навчальним програмам та враховує індивідуальні особливості розвитку дитини.

До підготовчої фізкультурної групи зараховують дітей із середнім рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи, а також тих, які відстають у фізичному розвитку та часто хворіють (ДЧХ) на гострі респіраторні вірусні захворювання (ГРВІ). Цій категорії дошкільників показане поступове збільшення фізичного навантаження та виконання фізичних вправ, які не вимагають значної фізичної сили.

До спеціальної фізкультурної групи зараховують дітей, які мають такі хронічні захворювання, як гломерулонефрит, гепатит, ревматизм, пієлонефрит, епілепсію тощо. Діти виконують індивідуальні фізичні завдання: для них обмежено виконання фізичних вправ на швидкість, спритність, силу та значно зменшено дозування вправ і фізичних навантажень.

---

МІНІСТЕСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Перша допомога в екстремальних умовах.

Послідовність дій при наданні першої допомоги.

Нижчеописуються тільки такі прийоми першої допомоги, що можуть бути застосовані (і були випробувані на практиці) в умовах екстремальної ситуації, сполученої з боротьбою за існування, у який виявляється людина. Як і завжди в надзвичайній ситуації, варто оцінити необхідність першої допомоги, установити першочергові задачі, а потім скласти план дій і виконувати його. Зрозуміло, ваші рішення можуть сильно залежати від конкретної ситуації, але, незалежно від обставин, дотримуйте наступних правил:

•Ø Зберігайте спокій. Яка би серйозної ні була чи травма небезпечної ситуація, паніка тільки послабить вашу здатність думати і знизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час - а в кризовій ситуації час може вирішити на користь чи життя смерті.

•Ø Уникайте непотрібного ризику. Це не боягузтво. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.

•Ø Перед тим як діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко.

•Ø Постарайтеся заспокоїти й утішити потерпілих.

•Ø З'ясуєте, немає чи іншихлюдей, що могли б допомогти вам справитися із ситуацією. Зокрема, пошукайте, немає чи серед них чи медика людей, більш досвідчених, чим ви.

•Ø При оцінці наслідків нещасливого випадку максимально використовуйте свої органи почуттів. Запитуйте. Дивитеся. Слухайте. Нюхайте. Потім подумайте і дійте.

•Ø Попросіть потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, відповідно до його відчуттів, у нього не в порядку.

При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:

•Ø при ударі - забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компреспротягом 6 годин;

•Ø при вивихах - покласти підтримуючу пов'язку, на уражене місце - холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;

•Ø при розтягненні м'язів і зв'язок - накласти тугу пов'язку, забезпечити потерпілому спокій;

•Ø при запорошенні очей твердими частинами - накласти на око м'яку пов'язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;

•Ø при запорошенні очей хімічними речовинами - промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа;

•Ø при попаданні на тіло кислот - обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);

•Ø при попаданні на тіло лугів - промити уражене місце водою з оцтом;

•Ø при порушенні цілісності шкіри - обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов'язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;

•Ø при наявності кровотечі - накласти джгут або тугу пов'язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години;

•Ø при втраті свідомості - розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;

•Ø при ураженні електричним струмом - звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу;

•Ø при переломах - наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах - наложити на рану пов'язку;

•Ø при зупинці дихання - зробити штучне дихання;

•Ø при опіках - обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;

•Ø при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) - забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;

•Ø при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;

•Ø при укусах бджолами, осами - видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту;

•Ø при обмороженні - розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;

•Ø при тепловому та сонячному ударах - перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

Шановні батьки!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

•Ø - не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

•Ø - вчити дитину користуватися дверним вічком;

•Ø - не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

•Ø - вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

•Ø - забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети - вони можуть бути небезпечними;

•Ø - забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

•Ø - не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

•Ø - запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

•Ø - не дозволяти дражнити тварин;

•Ø - не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

•Ø - не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

•Ø - не дозволяти визирати у відчинене вікно;

•Ø - вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

•Ø - вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

---

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

---

Поліомієліт

Шановні батьки! Радимо прочитати!

Поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання, яке найчастіше уражає центральну нервову систему, викликаючи параліч або парез.

Джерелом інфекції поліомієліту є люди, хворі в стертій та легкій формі, вірусоносії. Вірус передається від людини до людини через брудні руки, іграшки, предмети побуту, інфіковану їжу та воду. Переносником вірусу є мухи. Механізм передачі через випорожнення та крапельний - через виділення з дихальних шляхів. Вірус поліомієліту проникає в слизову оболонку глотки та кишківника і розмножується в лімфатичних вузлах.

Потрапляючи з лімфою в кров, він розноситься в різні органи і тканини. У цей час з'являються перші прояви хвороби. Вірус уражає спинний мозок, центральну нервову систему .

Найбільш сприятливими до поліомієліту є діти віком від 3 місяців до 7 років. Є дві форми поліомієліту: паралітична і не паралітична або менінгіальна. Менінгіальна - розпочинається з температури до 38С, сильної головної болі, блювання, запаморочення та порушення свідомості. Паралітична форма - триває 1-2 тижні, виникають парези і паралічі, обмежується рухова активність, є деформації хребта, кисті стоп, відставання в рості, уражається шийний відділ хребта, поперековий відділ спинного мозку.

Однією з найтяжчих форм є бульварна форма, при якій вірус уражає стовбур спинного мозку із життєво важливими центрами.

Також є атипові форми поліомієліту:

- стерта форма - це підвищення температури до38С, головний біль, слабкість, зниження апетиту, болі в животі, почервоніння зіву.

- безсимптомна форма - її діагностують за результатами лабораторних досліджень.

Дуже часто зараження зумовлене порушенням графіків вакцинації дітей, недоцільними відмовами батьків щеплювати дітей. Це створює сприятливі умови для циркуляції вірусу. Підвищення рівня захворюваності найчастіше спостерігають у літньо-осінній період Після перенесеного захворювання імунітет зберігається впродовж усього життя. Вірус поліомієліту переносять особи, які приїжджають з країн, де є випадки захворювання: це Індія, Пакистан, Росія, Таджикистан.

Профілактика поліомієліту

Для профілактики поліомієліту проводиться планова вакцинація дітей відповідно до Календаря профщеплень в Укараїні. За цим календарем щеплення проти поліомієліту проводять в 2, 4, 6 місяців, ревакцинацію - у 18 місяців, 6 років, 14 років за відсутності протипоказань.

Якщо зареєстровано осередок захворювання, то усім дітям до 5 років, щепленим і не щепленим, проводять екстрену профілактику із застосуванням живої оральної вакцини. Вакцинація дає змогу не лише запобігти розвитку поліомієліту, а й зменшити тяжкість його перебігу та ускладнень і летальних випадків.

Рекомендації для батьків щодо профілактики поліомієліту у дітей

- Привчіть дітей часто мити руки з милом.

- Давайте дітям пити тільки кип'ячену воду.

- Добре мийте овочі та фрукти перед вживанням.

- Провітрюйте приміщення декілька разів на день.

- Проводьте вологе прибирання помешкання з використанням деззасобів.

- Уникайте з дитиною місць великого скупчення людей.

- Не контактуйте з особами, які перебували в країнах, де є випадки поліомієліту.

- Дотримуйтесь графіка профщеплень дитини, пам'ятайте, що переносником вірусу є мухи.

Будьте всі здорові!

---

Обережно - гриби!

Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

• вживання отруйних грибів;
• неправильне приготування умовно їстівних грибів;
• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
• вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

Застерігаємо!

• Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.
• Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.
• Не збирайте гриби:
- якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися;
- поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
- невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба”, оточене оболонкою;
- з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих;
- ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
- "шампіньйони” та "печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
• Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.
• Не куштуйте сирі гриби на смак.
• Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
• Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
• При обробці кип’ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
• Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
• Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
• Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
• Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.
• Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин.

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

• "Усі їстівні гриби мають приємний смак”.

• "Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний”.

• "Усі гриби в молодому віці їстівні”.

• "Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів”.

• "Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби”.

• "Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні”.

• "Отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин”.

• "Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах”.

• Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з’являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів.

Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

• Викличте "Швидку медичну допомогу”.

• Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

• Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

• З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

• Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам’ятайте: Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Настійно радимо всім! Не збирайте та не їжте гриби зовсім. Без грибів можна прожити.

---

Бережіться гострих кишкових захворювань!

Гострі кишкові інфекції та холера дуже небезпечні для здоров'я. Головна причина цих захворювань - порушення правил особистої гігієни.

Попередити їх під силу кожному:

- пийте тільки питну бутильовану та кип'ячену воду;

- для приготування їжі використовуйте питну бутильовану воду та з централізованих джерел водопостачання;

- при користуванні водою з відкритих водоймищ обов'язково кип'ятіть її, в т.ч. для миття посуду тощо;

- овочі та фрукти перед вживанням обов'язково мийте, бажано обполіскувати кип'яченою водою. При споживанні малими дітьми - обдайте окропом;

- запобігайте ковтанню води, купаючись у відкритих водоймищах;

- при купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертайте увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Суворо дотримуйтесь правил їх зберігання;

- при здійсненні подорожі тощо не рекомендовано брати з собою продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби та інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні);

- на відпочинку без організованого харчування виключайте приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо);

- не готуйте продукти про запас. Приготовлені страви бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають бути піддані термічній обробці. Приготовлені страви можна зберігати без холоду не більше 2-х годин;

- при купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість реалізованої продукції;

- при вживанні продуктів харчування в непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключайте контакт з ґрунтом;

- НЕ купуйте продукти харчування, в тому числі солону, в'ялену чи копчену рибу, молочні та кондитерські вироби тощо на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

- НЕ допускайте споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання;

- НЕ вживайте харчових продуктів та напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності;

Перед приготуванням їжі та перед її вживанням ретельно мийте руки з милом. Обов'язково мийте руки після відвідування туалету. Батьки! Не забудьте ознайомити дітей з правилами особистої гігієни та ретельно слідкуйте за тим, щоб вони дотримувались їх.

За будь-яких розладів роботи шлунково-кишкового тракту, особливо у дітей, негайно звертайтесь за медичною допомогою, оскільки самолікування може викликати тяжкі ускладнення та непередбачувані наслідки. При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу.

ОБЕРЕЖНО КІР

Кір був відомий за кілька століть до нашої ери. Збудником його є вірус. Хворий є заразним не тільки, коли у нього є ознаки захворювання, але і за кілька днів до початку захворювання. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка хвороби слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти не ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби та в період висипки хворий на кір виділяє вірус, котрий потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови. Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягах, переміщуючись з нижніх поверхів приміщення до верхніх або з одного його кінця в інший.

Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що ймовірність захворіти на кір в результаті контакту з хворим – 99%. Рідко хворіють діти до тримісячного віку. Вони мають вроджений імунітет від матері (за умови, що жінка хворіла на кір раніше або пройшла вакцинацію), який згодом втрачають.

При захворюванні на кір звертає на себе увагу поява високої температури тіла у перший день. На 2-3 добу вона може знижуватися до 37-38 градусів. Спостерігаються інші ознаки токсичного впливу вірусу: зниження апетиту, головний біль, порушення сну. У першу ж добу виникають катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів: сухий кашель, хрипкий голос, нежить. З кожним днем вони посилюються. Характерними симптомами хвороби також є кон’юнктивіт, який супроводжуються світлобоязню, сльозотечею. Всі ці симптоми нагадують гострі респіраторні вірусні інфекції. Але особливістю саме кору в цих випадках є наростання катаральних проявів, кашель стає частішим, болісним. Основними ж відмінними рисами, які дозволяють розпізнати кір ще до виникнення висипки на шкірі, є поява на слизовій оболонці щік, губ, ясен висипань, які нагадують манну крупу, та дрібних рожево-червоних плям на м’якому і твердому небі. Особливістю захворювання є й те, що висип спочатку виникає на обличчі, за вухами і впродовж 3-4 діб поширюється поступово вниз, покриваючи шию, тулуб, ноги. Висип має вигляд плям рожево-червоного кольору, які переважно виступають над неураженою шкірою. Часто елементи висипки зливаються. У перші два дні від початку висипань ще зберігаються характерні зміни в ротовій порожнині. Надалі слизова оболонка рота стає яскраво-червоною, та більш чутливою, губи сухими, потрісканими. Все це сприяє приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку стоматиту. Останнім етапом у перебігу кору є період одужання, особливість якого полягає в ослабленні захисних сил організму. Отже, в цей час потрібно остерігатися будь-яких інфекційних захворювань.

Кір може призвести до важких ускладнень, які бувають більш важчими ніж саме захворювання: круп, пневмонія, менінгіт, енцефаломієліт. У випадку виникнення ускладнень захворювання часто завершується летально або інвалідністю.

Якщо у вас захворіла дитина, негайно викличте дільничного лікаря, саме він має визначити, де потрібно лікувати вашу дитину (вдома або в стаціонарі), призначить відповідне лікування та профілактичні заходи щодо попередження подальшого поширення кору. Великого значення треба надати догляду за шкірою та слизовими оболонками. Проводять гігієнічні ванни з використанням хімічного розчину марганцівки, очі промивають теплою кип’яченою водою, чайною заваркою, відваром ромашки. Кожне око обробляють окремим ватним тампоном від зовнішнього куточка ока до внутрішнього. Цю процедуру треба повторювати 4-5 разів протягом дня.

Профілактичні заходи у вогнищі кору включають ізоляцію дитини (до п’ятого дня з моменту появи висипань, а у випадках ускладнень – до 10 днів, що зумовлено тривалим виділенням вірусу). Приміщення після ізоляції добре провітрюють, якщо є можливість – проводять квартування. На дітей, які контактували з хворим на кір і не хворіли на дане захворювання, накладають карантин.

Основним заходом по профілактиці захворювання є щеплення, після якого формується напружений імунітет до 5 років.

При контакті з хворим на кір рекомендовано щеплення коревою вакциною в термін до 72 год. після контакту з хворим або введення імуноглобуліну. Імуноглобулін вводять дітям від 3 до 12 місяців, а також старшим, які не були щеплені у зв’язку з протипоказаннями. Імуноглобулін треба вводити в перші три дні після контакту. Пізніше його введення не забезпечить попередження кору, але може зробити його перебіг легшим. Тому для попередження захворювання та забезпечення сприятливої епідеміологічної ситуації найефективнішим буде щеплення коревою вакциною. Вакцинацію здійснюють у віці 12 місяців, при відсутності протипоказань, разом із щепленням проти краснухи та паротиту (свинка) у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень у дитячих поліклініках. Повторне щеплення (ревакцинації) проводять у віці 6 років. На даний час в міській лікарні є в наявності вакцина «Пріорікс» для щеплень проти кору, краснухи, епідпаротиту. Колективний імунітет створюється при наявності не менше 95% імунних осіб в колективі.

Отже, пам’ятайте: захворювання легше попередити, ніж лікувати.

---

Пам’ятка

Що потрібно знати про грип

Грип – гостре інфекційне захворювання. Джерелом інфекції при грипі є хвора людина. Особливо заразна інфікована людина при грипі в розпал хвороби, в гарячковому стані. Період зараження продовжується в середньому 4 – 7 днів. Передача інфекції відбувається головним чином повітряно-крапельним шляхом на відносно близькій відстані від хворого.

Для зараження ГРВІ та грипом достатньо короткого спілкування з хворим.

Симптоми захворювання: раптове підвищення температури тіла більше 38⁰С,біль у горлі, головний біль,кашель,утруднене дихання,біль у м’язах,інколи може бути блювота, діарея

Рекомендації по запобіганню захворюванню на ГРВІ та грип:

· По можливості не відвідуйте людних місць, уникайте користування громадським транспортом, не стійте, не сидіть поряд із людьми з ознаками респіраторної інфекції – нежитем, кашлем, почервонілими очами.

· Коли ви кашляєте або чхаєте, необхідно прикривати носа та рота хустинкою, яку після використання необхідно викинути у смітник.

· Необхідно часто мити руки з милом, особливо після того, як ви кашляли або чхали. Також ефективним є протирання рук вологими серветками, що містять у своєму складі спирт.

· Намагайтеся не торкатися очей, носа або рота, оскільки вони є можливими «воротами» проникнення збудника.

· Постійно провітрюйте приміщення та проводьте вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним із важливих способів профілактики грипу.

· Має велике значення не тільки дотримання правил особистої гігієни, а також загартовування, ранкова зарядка, обтирання, фізкультура.

Основним захистом боротьби – є профілактичні щеплення проти грипу.

При появі симптомів грипу необхідно обов’язково звернутися до лікаря, не займайтеся самолікуванням та не відвідуйте місць масового скупчення людей.

Пам'ятайте, що здоров'я у Ваших руках!

---

Пам’ятка для батьків:

«Обережно!!! Отруйні Гриби!»

Настійно радимо всім! Не збирайте та не їжте гриби зовсім. Без грибів можна прожити.

Останніми роками реєструється значна кількість нещасних випадків, пов`язаних із вживанням грибів.

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

- вживання отруйних грибів;

- неправильне приготування умовно їстівних грибів;

- вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

- вживання грибів, що мають двійники або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення, знижується артеріальний тиск, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиваються симптоми серцево-судинної недостатності.

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

“Усі їстівні гриби мають приємний смак”.

“Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний”.

“Усі гриби в молодому віці їстівні”.

“Личинки комах, хробаки й равлики не чіпають отруйних грибів”.

“Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби”.

“Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні”.

“Отрута з грибів видаляється після кип`ятіння протягом кількох годин”.

“Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах”.

Перша допомога при отруєнні грибами.

1. Викличте швидку медичну допомогу.

2. Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5 - 6 склянок кип`яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4 - 5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

3. Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно - сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

4. З`ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

Вживати будь-які ліки та їжу, а надто алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам`ятайте:

Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Врятування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров`я, а інколи й життя своєї родини та своє власне життя.

***************************************************************************************

Профілактика простудних та респіраторних захворювань у дітей

Распорядок дня

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму Вашої дитини до застуди та грипу. Обов'зковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.

Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодніх умов).

Збалансоване харчування

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків - глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

Процедури загартування

Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього серидовища - коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакції імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує імовірність виникнення обморожень.

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 год) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити в приміщенні завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-200С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому у розчині морської солі протягом 10 хвилин.

Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров'я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з використанням ігрових елементів.

Загартування водою

Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-360С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на один градус, поки вона не досягне 28-300С. Для проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-370С до 22-230С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організма.

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організма. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-360С до 18-200С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно розтерти до легкого почервоніння.

Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 360С, поступово її знижують до 18-280С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (360С).

Вживання фіточаїв

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

Разом із трав'яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.

Дихальна гімнастика

Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.

Коментарi