• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка для батьків
Навіщо і як допомагати дитині впоратися з гнівом

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/256-qqq-16-m11-14-11-2016-navshcho-yak-dopomagati-ditin-vporatisya-z-gnvom?ustp=F&utm_medium=letter&utm_source=lettertnews&utm_campaing=letternews_240117#

Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

"Відвідування дитиною дошкільного закладу не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати і розвивати ії в родинному колі".
(Ст. 7 п .3 Закону про дошкільну освіту та виховання)

1. Загальні положення.
1.1. Батьки або особи, які їх замінюють (далі -батьки), є учасниками освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі (далі- дошкільний заклад)
Батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, за збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

2. Права батьків.
2.1 Батьки мають право:

· вибирати дошкільні заклади та форми отримання дошкільної освіти

· та виховання для дітей дошкільного віку, що не заперечує чинному законодавству;

· обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування дошкільного закладу;

· звертатись до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;

· на пільги на харчування;

· вносити пропозиції щодо покращення роботи дошкільного закладу;

· на додаткові освітні платні послуги та відмовлятись від запропонованих послуг;

· приймати участь у заходах дошкільного закладу;

· брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази дошкільного закладу;

3.Обов'зки батьків.
3.1.Батьки зобов'язані:

· виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;

· постійно дбати про фізичние здоров'я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;

· поважати гідність дитини;

· виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком;

· виконувати режим дня дошкільного закладу;

· приводити дитину добре вимитою, одягненим в чистий одяг (одяг повинен бути зручним, відповідати погодним та сезонним вимогам), підстриженими, з обрізаними нігтями;

· батьки не повинні входити до групових кімнат без потреби;

· стежити за реальним станом здоров'я дитини;

· не давати, не одягати дитині зайві предмети, які можуть зашкодити життю та здоров'ю дитини;

· не приносити продукти харчування, з метою попередження харчових отруєнь, алергічних реакцій у дітей;

· забезпечувати систематичне відвідування дитиною дошкільного закладу;

· своєчасно повідомляти дошкільний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;

· приводити дитину при наявності довідки від дільничого лікаря або стаціонара з зазначеням діагноза хвороби або причини відсутності. Якщо дитина відсутня три дні і більше - приймається при наявності довідки від лікаря про стан здоров'я;

· діти, які відсутні 1 місяць з поважних причин (відпустка батьків, лікувально-оздоровча путівка) приймаються з довідкою від лікаря після огляду старшої медичної сестри дошкільного закладу;

· приводячи дітей до дошкільного закладу, батьки зобов'язані передавати дитину вихователеві. Ввечері вихователі зобов'язані передати дитину батькам;

· не забирати дітей в нетверезому стані;

· дотримуватись правил дорожнього руху;

· бути прикладом для своїх дітей;

· своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в дошкільному заклад;

· відвідувати батьківські збори;

· виконувати поради - рекомендації працівників закладу щодо виховання та навчання дітей;

· бути взаємоввічливими, дотримуватись морально-етичних норм у спілкуванні.

Ми разом з Вами зацікавлені у всебічному розвитку вашої дитини !!!


Дитина від двох до п´яти: причини агресії

/Files/images/22539_0_orig.jpgЄ однойменна книга Корнія Чуковського, в якій він зібрав висловлювання дітей цього прекрасного віку. Багато батьків записують за своїми дітьми їхні висловлювання, зберігаючи тривалий час, і зачитуючи їх періодично знайомим.
Але, якщо нестандартні висловлювання дитини викликають розчулення оточуючих, то нестандартна поведінка лякає і розцінюється негативно. Однак і те, і інше є фазами становлення дитини.

Причини агресії дітей від двох до п'яти років

Напевно, немає батьків, які б не зіткнулися з проявом упертості, наполегливості та настирливості своїх дітей. Дитина росте і намагається усвідомити себе як самостійну особистість, що проявляється у прагненні до самостійності та бажанням зробити все самому, на противагу батькам, які бажають, наприклад, одягнути дитину швидко.

Інша причина появи дитячої агресії в цьому віці - бажання володіти всім тим, що подобається, включаючи іграшки в руках інших дітей та на полицях магазинів. Тут роль батьків дуже важлива, так як діти прочитують з їхніх облич заборону і дозвіл, а також знають, що вони дійсно думають з цього приводу. Батькам потрібно бути одночасно терплячими, спокійними і суворими, причому постійно. Стабільність і передбачуваність реакції батьків у різних ситуаціях - запорука гарної поведінки дитини.

У цьому віці діти не можуть зрозуміти, чому вони себе так ведуть, хвиля гніву застає зненацька їх самих. Провокуючими факторами можуть бути навіть відчуття голоду, втоми, дискомфорту. Уважні батьки можуть помітити і запобігти або мінімізувати прояви агресії, просто вчасно нагодувавши, тепліше одягнувши, або уклавши дитину спати. Увага, проявлена батьками, грає і важливу виховну роль, показуючи дітям, як потрібно поводитися в критичних ситуаціях.

Допомогти впоратися з агресією

Існують прості методики, що дозволяють впоратися з агресією дітей від двох до п'яти років.

/Files/images/animatsii/malyishi/detochki/a31ea60811f476cab491013fb480ff6c.jpgКазкотерапія. Назва модна, але, по суті своїй - це просто читання казок дитині, з подальшим обговоренням поведінки героїв і висновками про те, хто поступав правильно, а хто - ні. Казки потрібно підбирати відповідно до віку і поведінки дитини. Можна питати, ким з цих персонажів хотів би бути малюк і чому. Можна отримати дуже несподівані відповіді, які дозволять обрати правильну тактику для спілкування з дитиною.

Ігри з дитиною дозволяють направити її енергію в потрібне русло, особливо, коли малюк ще не відвідує дитячий дошкільний заклад. Добре діють ігри, в яких дитині дозволяється рвати папір, ламати гілочки, сипати крупу або пісок, возитися з водою. Потрібно тільки придумати сюжет гри і зацікавлено брати в ній участь. Ігри, які рекомендують психологи:

- Кричалки. Гуляючи лісом чи парком з дитиною, далеко від людей, можна влаштувати змагання: хто голосніше крикне, а можна кричати і слухати відлуння. У будь-якому випадку - дитина вчиться контролювати свій крик.

- Мовчалки. У цій грі потрібно шуміти доти, доки ведучий скаже «чарівну фразу» або покаже «чарівний знак», тоді всі повинні замовкнути.

- Бодалки. Дві дитини або пара дитина-дорослий встають на карачки і впираються лобами - хто довше протримається, той і виграє. Дорослому потрібно, звичайно, піддаватися.

- Ігри в ляльки, коли дитина говорить і діє від імені різних персонажів. Це допомагає їй зняти агресію безпечно, а також побувати на місці кривдника і скривдженого. Батьки можуть придумувати різні сценарії, і програвати ті ситуації, в яких дитині важко впоратися з гнівом. У грі вона навчиться це робити і закріпить корисний навик.

Сьогодні, коли діти часто надані комп'ютерам і телевізорам, від нас йдуть традиції читання на ніч, сімейних обговорень прочитаного і дитячих ігор, дитина не бачить перед собою прикладів правильного придушення гніву. Вона бачить насильство і бійки на екрані телевізора, і переносить їх у реальне життя. Створіть навколо дитини атмосферу любові і турботи, виключіть крик і насильство, і її агресія значно зменшиться.

/Files/images/liniia-1215.gif

Котсультація для батьків: "Обережно, ожеледиця!"

До уваги батьків!

/Files/images/00000465.gif

Зима з її хуртовинами і морозами - тільки на перший погляд суворий час року. У дітей в цей час розваг хоч відбавляй. Ковзани, санки, лижі, та й просто гра в сніжки - ці розваги люблять усі. Але виявляється, звичайну прогулянку або катання з гори можна зробити ще веселіше. Головне - вибрати забаву цікавіше.

Вчимося правильно падати.

Зимові ігри без падінь не обходяться, а значить, правильно падати слід навчити навіть найменших. Дорослий пояснює дитині, що падати найкраще намагатися на бік, акуратно пом'якшуючи падіння руками і підгинаючи коліна. Краще не приземлятися на спину або вперед на руки. Знайдіть великий м'який замет і потренуйтеся сідати в нього таким чином. Малюк повинен не боятися падінь, а вміти правильно групуватися і уникати травм.

Діти і дорослі повинні пам'ятати:

спуск зі сніжної або крижаної гірки не повинен виходити на проїжджу частину або вести до водойми з незміцнілим льодом. Не можна влаштовувати ігри на тонкому льоду.

З самими маленькими дітьми краще кататися і грати в небагатолюдних місцях, при цьому маля весь час повинен бути на очах у батьків, щоб при необхідності вони завжди могли прийти на допомогу.

Вибираючи гірку, потрібно переконатися, що з-під снігу вздовж спуску не стирчать корчі або камені з гострими краями і що на шляху дитини не опиниться дерева чи стовпа.

Малюк не повинен підніматися на гору там, де спускаються інші хлопці. Інакше його можуть збити.

Не можна спускатися з гори, зчепивши кілька саней "паровозиком". Зустрівши яке-небудь перешкоду, ланки цієї конструкції почнуть врізатися один в одного, і дітлахи ризикують травмуватися.

Не варто й "загострювати" відчуття, катаючись з гірки головою вперед. Інакше у разі падіння дитина може отримати травму голови.

Кататися на санчатах по крижаній гірці теж не рекомендується, набагато безпечніше використовувати для цього спеціальні Ледянка. При грі в сніжки потрібно, перш за все берегти від "снарядів" обличчя. Не можна кидатися сніжками з крижаною скоринкою і зледенілим шматочками снігу - затверділі "боєприпаси" можуть вдарити не слабкіше кругляка, і забава закінчиться травмою.

Дитину перед рухомим зимовим гулянням не потрібно одягати занадто тепло. Закутаний малюк дуже швидко спітніє і ризикує застудитися.

Засвоїли заходи безпеки - тепер можна йти грати.

На крижаних доріжках.

Чи не йдеться і не їдеьтся,

На дорозі ожеледиця.

Але зате - відмінно падається.

Чому ніхто не радіє?Дорослих і солідних людей ожеледь, звичайно ж, засмучує. А ось дітвора йому дуже навіть рада. Адже ковзати за прозорою гладі, намагаючись (або не дуже) утриматися на ногах - це так весело! Головне, щоб падати було не боляче. А вже якщо ігри які-небудь на льоду придумати ...

Для малюків.

Можна запропонувати дитині пройти по крижаній доріжці, пересуваючи по льоду ноги і намагаючись не впасти. Якщо малюк все-таки впаде, дорослі повинні підбадьорити його і допомогти піднятися самостійно.

/Files/images/ditina_perlina.jpg

/Files/images/4.jpg

/Files/images/batki_1.png

Консультація для батьків: "Дитина і дорожний рух"

/Files/images/uid.jpgУ родині не жалкують часу на те, щоб пограти з дитиною, погуляти, навчити читати або малювати, відправити його в спортивні секції, у всілякі кружки, але рідко знаходять п'ять хвилин в день, півгодини в тиждень, щоб навчити дитину уникати нещасного випадку, особливо на вулиці.

Досить вивчити "історії хвороб" дітей, що постраждали від травм, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, поговорити з лікарем-хірургом або травматологом, щоб зрозуміти просту істину - з кожних двадцяти випадків дев'ятнадцять, виявляється, типові (часто повторюються) виникають у тих самих стандартних ситуаціях, число яких не так уже велике. Ситуації ці можна знати, а поведінці в них — навчити. Та все ж нещастя можна запобігти!

Головним у вихованні законослухняного громадянина ( у тому числі і як учасника дорожнього руху) для батьків повинен бути принцип «Роби, як я». Щоб дитина не порушувала Правила дорожнього руху, вона зобов'язана не просто їх знати – у неї має сформуватися навичка безпечної поведінки на дорозі. Навіть якщо ви спізнюєтеся, все ж переходьте дорогу там, де це дозволено Правилами; у власному автомобілі дотримуйтеся швидкісного режиму; користуйтеся ременями безпеки й не дозволяйте перебувати дітям до 12 років на передньому сидінні. Приклад батьків буде куди ефективніше, ніж сотні разів повторені слова «не ходи на червоне світло».

Навчайте дітей умінням орієнтуватися в дорожній ситуації, виховуйте потребу бути дисциплінованими на вулиці, обережними й уважними! Знайте, якщо Ви порушуєте Правила дорожнього руху, ваша дитина буде діяти так само!

Пам’ятайте, що ви стаєте учасником дорожнього руху не на проїзній частини вулиці, а ще тротуарі. Тому відправляючись у школу з малюком, поясніть йому, що потрібно бути уважним з перших же кроків, виходячи з під'їзду будинку. Пройдіть із ним увесь шлях і намагайтеся показувати найнебезпечніші ділянки на дорозі. Відзначте ті моменти, які виникають при посадці в громадський транспорт і, особливо, при виході з автобуса або тролейбуса.

Навчіть своїх дітей правилам безпечного переходу проїзної частини дороги!

Разом обговорюйте найбільш безпечні шляхи руху, щодня нагадуйте дитині: ПЕРШ НІЖ ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ - ПЕРЕКОНАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ!

Поясніть дитині, що зупинити автомобіль відразу - неможливо!

Щоб правильно вибудувати процес навчання, необхідно враховувати психологічні і вікові особливості дітей.

Психологічні особливості дітей

У малюка дошкільного віку обмежене поле зору, тому він не може навіть приблизно визначити відстань до автомобіля, що наближається. Зрозуміти, з якою швидкістю рухається авто, здатний навіть не кожний школяр.

Навіть якщо дитина дивиться на автомобіль, це не значить, що вона його бачить. Захоплений власними думками, переживаннями, часто малюк просто не помічає транспортний засіб.

У перехідному віці виникають інші труднощі - підліткові властиве нехтування небезпекою. Він певен, що з ним не відбудеться те, що трапляється з іншими. І, не дивлячись по сторонах, без остраху виходить на дорогу.

А малята в дошкільному й молодшому шкільному віці взагалі не сприймають автомобіль як погрозу. Для них яка-небудь іграшка, м'яч набагато важливіше здоров'я й життя. Тому існує правило: якщо на дорогу викотився м'яч - чекай дитину. Потреба дітей у русі в цьому віці, яка переважає над обережністю, прагнення грати в будь-яких ситуаціях, невміння швидке оцінити обстановку або прийняти правильне рішення, недостатні знання про джерела підвищеної небезпеки можуть привести до сумних наслідків.

Усі ми живемо в суспільстві, де треба дотримувати певних норм і правила поведінки в дорожньо-транспортній обстановці. Найчастіше винуватцями дорожньо-транспортних випадків є самі діти, які грають поблизу доріг, переходять вулицю в невстановлених місцях, неправильно здійснюють посадку в маршрутні транспортні засоби й висадження з них.

Варто звернути увагу на те, що діти – це особлива категорія пішоходів і пасажирів. Їх не можна міряти тими ж категоріями, що й дорослих, адже для них дослівне трактування Правил дорожнього руху неприйнятне, а нормативний виклад обов'язків пішоходів і пасажирів на недоступній для них дорожній лексиці, що вимагає від дошкільників абстрактного мислення, ускладнює процес навчання й виховання.

От чому із самого раннього віку необхідно вчити дітей безпечній поведінці на вулицях, дорогах, у транспорті й Правилам дорожнього руху, вибираючи форми й методи навчання найбільш придатні для їхнього віку. У цьому повинні брати участь і батьки, і заклади освіти: в дитсадках, школах та інших освітніх установах.

У процесі навчання дітей правилам дорожнього руху, основне завдання батьків і педагогів — сформувати три основні навички поведінки, які допоможуть дитині зорієнтуватися в дорожніх ситуаціях.

1. Навичка зосередження уваги– це межа, перед якою необхідно зупинятися, витримувати паузу, для психологічного орієнтування у зв'язку з переходом у небезпечну зону, а також для адекватної оцінки обстановки не тільки очима, але й думкою.

2. Навичка спостереження – дитина повинна бачити предмети, що оточують її, як рухливі (автомобілі, що рухаються по дорозі) так і нерухливі (автомобілі, що стоять на узбіччі, в кущах і т.д.), що закривають огляд проїзної частини, сприймати їх як потенційну небезпеку.

3. Навичка самоконтролю – ступаючи на проїзну частину, поспіх і сум'яття необхідно залишити на тротуарі, дотримуватись повного спокою й не відволікатися ні на що ті кілька хвилин, які потрібні для переходу дороги.

Пам’ятайте, всі ці поради та, головне, знання Правил дорожнього руху та поведінки на дорогах, допоможуть уникнути небезпечних ситуацій - збережуть Ваше здоров’я та життя!

/Files/images/yo2AajrLEk.gifБОРОТЬБА ДИТИНИ ЗА САМОСТІЙНІСТЬ: ЯК УНИКНУТИ КОНФЛІКТІВ?

Як уникнути конфліктів із власною дитиною?

Часто ми спілкуємося з дітьми приказним тоном: «Іди спати! Почисть зуби! Сядь рівно!» Ми читаємо їм лекції, критикуємо, загрожуємо: «Не забереш іграшки — не вийдеш на вулицю!» Наше поводження настільки передбачувано, що діти найчастіше знають, що ми їм скажемо, і не слухають, точніше, «не чують» нас. По суті, ми ведемо щоденну боротьбу ізвласними дочками й синами, у якій не має переможців!

Чи можна поліпшити взаємини з дітьми? Чи можна не дратуватися, не сваритися? Звичайно. Просто потрібно дотримуватися таких правил:

Правило «одного слова»

Якщо Ви хочете, щоб дитина Вас «почула», не висловлюйте всього, що думаєте про її поводження. Використайте «правило одного слова», що характеризувало б ситуацію. Можливо, його прийдеться повторити кілька разів, але це краще, ніж кричати й загрожувати. Наприклад, перед сном маля повинен скласти свої іграшки. Якщо Ви скажете: «Скільки разів я тобі говорила, що іграшки треба забирати! Ти така велика, а дотепер не можеш цього запам’ятати», — дитина вже після першої фрази перестане сприймати сказане. Спробуйте замість гнівної тиради вимовити (тільки не вприказному тоні) одне слово: «Іграшки!» Воно стане своєрідним паролем збирання.

Результати неслухняності

Пригадайте, скільки разів протягом дня Вам доводиться говорити своєму синові або дочці: «Зроби математику, а то одержиш двійку», «Іди снідати, інакше їжа охолоне», «Не випереш носочки — підеш у брудних»? Чи спрацьовують Ваші вказівки? Чи некраще кілька разів дати дитині можливість переконатися, до чого приводить неслухняність і які її наслідки. Якщо Сашко не зробить математику, то завтра на уроці він дійсно одержить двійку. Якщо Світа не прийде вчасно до стола — буде їсти холодний суп. Якщо Катя не випере носочки — ранком надягне брудні.

Ця важлива фраза «як тільки»

Є кілька слів, які Вам треба намагатися не вживати: «якщо», «чому», «ти ніколи…»Зі слова «якщо», як правило, починаються погрози: «Якщо ти не будеш чистити свої туфлі, я ніколи не куплю тобі нових». У дитини відразу ж виникає відповідна негативна реакція, мол, ну й не треба.

«Чому» — звичайний початок обвинувачення. Після фрази: «Чому ти не кладеш речі на місце?» — Ваше маля, швидше за все, почне оборонятися, а не забирати.

Словосполучення «ти ніколи» сприймається в штики. «Ти ніколи не підмітаєш у кімнаті…» — звучить як обвинувачення, а не спонукання до дії. Краще сказати: «У кімнаті багато пилу. Настав час підмести підлогу».

Якщо Ви хочете, щоб дитина виконала не занадто приємну для неї роботу, спробуйте побудувати фразу так: «Як тільки кімната буде прибрана, ти зможеш подивитися телевізор».

Воля вибору

Кожний з нас має свої пристрасті, смаки, судження. І Ваша дитина, якою би маленькою вона не була, — не виключення. Не ущемляйте її права, адже вона — особистість. Маля в стані вирішити самостійно, яку їжу й одяг вибрати й у якій послідовності виконувати дорученуйому роботу. Запитайте в нього, що він буде їсти на сніданок бутерброд із сиром або з ковбасою. Перед тим як зшити або купити для дочки плаття, обговоріть з нею тканину й фасон. Під час вбирання у квартирі запропонуйте дитині на вибір: вимити підлогу або підмести.

Попередження про неприємності

Відвідування лікарів і інші неприємні для дитини події будуть сприйматися інакше, якщо поговорити з нею заздалегідь: «Я розумію, що тобі не хочеться, але йти треба». Часто буває так: Ви збираєтеся з дочкою в гості. Там Ваше маля настільки захоплюється грою з подружкою, що його ніякими силами не повести додому. Домовтеся з ним: «Давай поставимо годинник на такий-то час. Коли він задзвонить, ми підемо додому».

Право на бажання

Ваша дитина голосно вимагає в магазині машинку. Ви можете відреагувати на це по звичці: «Тобі все мало! У тебе ж вдома п’ять машинок!» І витягти дитину, що репетує, з магазина. А можете не купувати іграшку, але визнати право дитини хотіти її: «Я розумію тебе, машинка дійсно гарна, але сьогодні в мене немає грошей». І дитина заспокоїться, навіть не одержавши заповітний автомобіль.

Відмова від критики

Критикувати — виходить, судити, оцінювати, таврувати ганьбою. Критика викликає в дитини опір. Згадаєте, як Ви самі реагували на зауваження батьків, і зрозумієте, чому Ваші діти «обороняються». Син не може вирішити завдання? Простіше всьог ойог овисміяти: «Це ж легке завдання! Ми ж з тобою все розібрали вчора! Як можна таке не зрозуміти?!» Реакція дитини буває різною від: «Я — тупиця» до «…і не буду робити». Але Ви допоможете їй, якщо скажете: «Так, це нелегко. Але я думаю, що ти впораєшся. Подумай ще».

Звичайно, ці поради не універсальні. Не сподівайтеся, що в будинку відразу запанує тиша та благодать. Будьте готові до того, що діти можуть віднестися з підозрою до Вашого «нового» поводження. Але якщо за день Ви хоч раз зумієте запобігти конфлікту, виходить, Ви навірному шляху. Кожна дитина неповторна, і Вам вирішувати, які методи застосовувати в тій або іншій ситуації. Пробуйте, шукайте, підходьте до виховання дитини творчо. Час і сили, витрачені на відновлення миру в родині, коштують того.

/Files/images/86162371_animacionnyekartinki21.gif

/Files/images/062612_1138_7.jpgКонсультація для батьків "Як провести вихідні дні"

Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині.

Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім'ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні.

Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?

По-перше, необхідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми ліс, водойму, парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим "культурно відпочивати".
Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.

Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов'язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.

По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни - тому що це спілкування безцінне.

Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, чи шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і любимій казці. Залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював "не з під палки" а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша любима чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю.

Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей "потрачений" час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.

Бажаємо вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, її виховання.

/Files/images/0.png

ПРИВЧАЄМО ДО ПОРЯДКУ

(методичні рекомендації для молодих батьків)

Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.
Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?
Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.
Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть ска­зати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посу­ду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочен­ня, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.
І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.
По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.
По-друге, ніщо так не об'єднує, як спільна праця.
Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо ма­люк не виконав доручену справу.
Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».
Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку - він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.

/Files/images/79442201_0_44f95_d65e110f_L.png

ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Не можна принижувати дітей

Приниження руйнують позитивну самооцінку. Малюк починає відчувати провину за те, що він живе на світі. У результаті може вирости глибоко нещасна людина.

Не треба погрожувати

Погрози змушують дитину боятися й ненавидіти дорослого, який їй погрожує. Від погроз дитина не перестане поводитися абияк, а якщо навіть і перестане, то лише в присутності дорослого, але потім обов'язково «відіграється».

Не слід вимагати обіцянку загрозами

Обіцянка, як і погроза, відноситься до майбутнього — коли ще вона здійсниться? А дитина живе сьогодні, в теперішньому часі. Насильне вимагання обіцянок розвине в ній почуття провини, або цинічність у словах та справах.

Нерозумно вимагати негайної покірності

Дитина не робот і не зомбі. Їй потрібен час, щоб зрозуміти й прийняти чи не прийняти вашу настанову. Попере­джайте малюка, що час гри скоро закінчиться. Навіть у беззастережних обов'язках має лишатися ілюзія самостійності.

Не слід допікати опікуючись

Інакше дитина ніколи не відчує, що може зробити щось сама. А це знижує самооцінку й призводить до форму­вання психологічних комплексів. Окрім цього, зайва опіка привчає дитину до думки, що можна не напружувати­ся — й так усе для тебе зроблять.

Не можна сліпо потурати дитині

Чим конкретніші «так» і «ні», тим простіше дитині зрозуміти, чого хоче від неї дорослий. Деякі правила малюк за­своюватиме швидко, інші ж потребуватимуть більше часу й терпіння.

Слід бути послідовним, аби досягнути розуміння

Дитина не в змозі зрозуміти дорослі «інколи», «можливо», «подекуди» , «лише на свята». Чи можна навчитися переходити дорогу, якби в понеділок, вівторок і четвер червоний колір означав «стоп», а в середу й суботу — «можна перейти»?

ЗАПОВІДІ БАТЬКІВСТВА:

1. Любіть свою дитину!

Радійте з її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її упевненості в собі, не піддавайте несправедливому покаранню, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити Вас.

2. Охороняйте свою дитину!

Захищайте від фізичний і душевних небезпек, навіть, коли треба - жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Бутьте добрим прикладом для своєї дитини!

Прищепіть їй повагу до традиційних цінностей; самі живіть згідно із ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність. Порушення батьками подружньої вірності, збагачення безчесними засобами - все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

4. Грайтесь зі своєю дитиною!

Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтися так, як їй подобається, її гру приймайте всерйоз.

5. Працюйте зі своєю дитиною!

Допомагайте їй, коли вона намагається приймати участь у роботі дома, в саду. Коли дитина підросте, привчайте її включатися в усі роботи по господарству.

6. Покажіть дитині можливості й межі людської свободи!

Дайте дитині можливість нагромадити власний досвід, навіть якщо це пов'язано з певним ризиком. Надмірно опікувана від будь якої небезпеки дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

7. Привчайте дитину бути слухняною!

Батьки повинні стежити за поведінкою дитини і спрямовувати її таким чином, щоб її дії не задавали шкоди ні їй самій, а ні іншим. Дитину треба заохочувати до додержання встановлених правил.

8. Надавайте дитині можливість таких переживань, які матимуть цінність спогадів.

Дитина "живиться" як і дорослий, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватися в подіях, ознайомитися з жоттям інших людей і навколішнім світом. Нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

9. Дозволяйте дитині набувати життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно!


10. Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, виходячи з рівня свого розвитку і життєвого досвіду


/Files/images/seguro-de-vida.jpg

ВИХОВАННЯ ДИТИНИ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ БАТЬКІВ

Виховання дитини - є головним та першочерговим завданням батьків. Нехтувати і відкладати це завдання – по-перше ризик у майбутньому втратити свою дитину взагалі ( подивіться на безліч проблем сучасної молоді), а по-друге придивіться уважніше до своєї дитини під час її “капризів” - дитина сама дуже сильно страждає від них !!!!!

Як виховати дитину незалежною особистістю, цілеспрямованою та просто доброзичливою людиною?

Всі батьки та педагоги знають, що діти краще всього вчаться на чужому прикладі. І в першу чергу таким прикладом служать самі батьки. Тобто, якщо батько каже синові: «Мий руки перед їжею», а сам, приходячи з роботи, цього не робить, то, скільки б малюка не лаяли, у нього завжди буде підсвідоме прагнення чинити так, як батько. Виникає конфлікт у вихованні - невідповідність необхідного і дійсного. І ця невідповідність буде народжувати непорозуміння і опір.

Звичайно ж, в кожній конкретній сім'ї є свої уявлення про виховання дітей. Але цікаво подивитися, які практики виховання існують. Нещодавно ми випадково знайшли( і трохи доповнили) - десять заповідей виховання дитини з «Домашньої енциклопедії». Це досить цікаві, прості думки, пропоную і вам звернути на них увагу.

10 заповідей виховання дитини. Батькам на замітку !

1. Не чекайте, що Ваша дитина буде такою самою, як Ви. Або - як Ви хочете. Виховання має допомогти Дитині стати не Вами, а собою.

2. Не вимагайте від дитини плати за все, що Ви робите для неї. Ви дали своїй дитині життя, як вона може віддячити Вам? Вона дасть життя іншій людині, та - наступній: це і є нескінченний закон вдячності .

3. У процесі виховання дитини не зганяйте на дитині свій поганий настрій, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не ставтеся до проблем Вашої дитини зверхньо: для дитини її проблеми не менш тяжкі ніж Вам Ваші.

5. Не принижуйте в процесі виховання.

6. Не мучте Себе, якщо не можете дати щось своїй дитині; мучте, якщо можете і не даєте .

7. Вмійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, чого б не хотіли би, щоб інші зробили Вашій. Не забувайте Ваша дитина також слідкує за Вами – і бере приклад як ставитися до оточуючих.

8. Дозвольте дитині “ заважати” !

Серед молодих батьків сьогодні модно вивчати всілякі нові розвиваючі методики. Десятки журналів для тат і мам, сотні книг і брошур дають безліч порад з виховання, а індустрія товарів для дітей пропонує тисячі навчальних іграшок: кубики Зайцева, інтелектуальні ігри Нікітіна, посібники Монтессорі, м'які конструктори, лего і пазли ... Все б добре, тільки найчастіше вже після тижня застосування багато розвиваючих методик чомусь відпадають через непотрібність, а навчальні іграшки лягають мертвим вантажем на дно манежу і припадають пилом у коробках..

Перші півгодини дитина могла займатися ними, а потім втрачає будь-який інтерес. Проте стільниковий телефон, пульт від телевізора, навіть звичайна ложка – лишаються необхідними та поза конкуренцією. Просто, дитина – така ж людина, як і ми з Вами. Ось вона істина, яка лежить на поверхні, але чомусь її так складно прийняти батькам.

Все, що потрібно це - дозволити дитині брати участь у всіх ваших справах. Мама чистить картоплю - 3 місячний малюк може в цей час сидіти в слінгу прив'язаний до мами, піврічному можна видати очищену картоплину - нехай облизує, катає по підлозі, пробує на зуб, або стукає ложкою по каструлі, а ось однорічному помічнику цілком впоратися з укладанням очищеної картоплі в каструлю, дворічному (не бійтеся, ви ж поруч) дайте негострий ніж - нехай вчитися чистити картоплю. А яке захоплення викличе у дитини просіювання борошна, розкочування тіста і можливість переливати воду з чашки в каструлю, або через лійку у пляшку ...

9.Будьте ближчі до природи

На присадибній ділянці кожен квадратний метр просто напханий різними “розвиваючими іграшками “. Копаєте город - дайте дитині маленьку лопату, і вона буде з захопленням допомагати Вам. Сієте газонну траву - дайте дитині насіння, і вона з радістю буде повторювати за Вами. 2-3 річний дачник цілком може впоратися з власною грядкою - виділіть йому маленький клаптик землі і покажіть, як садити картоплю. Головне, і ви самі зможете переробити всі справи, і дитина отримає безцінний досвід справжніх СПРАВ. Для дитини це справжня пригода і найкраща розвиваюча методика.

10. Любіть свою дитину будь-яку: неталановиту, невдачливу, неуважну; спілкуючись з нею, радійте, бо дитина - це свято, яке поки що з Вами.

Можна зробити з усього цього висновок: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас. Для того щоб зробити свою дитину кращою, батькам необхідно зробити кращими Себе. Це основний постулат виховання дитини!


/Files/images/3.png

Пам'ятка для батьків,

дитина яких уперше піде до дитячого садка

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийом їжі, прогулянки).

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку – збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікриз ними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

18. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.

Кiлькiсть переглядiв: 4399

Коментарi